Здоровье ваших ног
«Какие анализы при артрозе необходимо сдавать?» Этот вопрос беспокоит многих пациентов с диагнозом «деформирующий остеоартроз». Обследование требуется проводить для уточнения предварительного диагноза, без него нельзя начинать лечение заболевания суставов. Пациенту придется пройти биохимический, клинический анализы крови, а также современные виды томографии – компьютерная (КТ), магнитно-резонансная (МРТ), и обязательно рентген.
Перед сдачей различных анализов, необходимо пройти первичные медосмотры, после чего картина заболевания сможет проясниться. Всем нам знакомая проба лабораторного исследования органов и систем человека, предполагающая сдачу крови с вены. Делается этот при артрозе на пустой желудок, дав ему отдохнуть 6-12 часов. БАК позволяет выявить воспалительные процессы, которые могут сопровождать болезнь, а также поможет отличить артроз от артрита.
При ревматоидном артрите биохимический анализ крови выявляет повышенный уровень содержания С-реактивного белка, иммуноглобулинов, серомукоида, которые не изменяются при деформирующем артрозе. Артрит практически всегда отразится в показаниях проведенного исследования крови, поэтому сдача крови с вены нужно обязательно пройти, чтобы отмести предположения о наличии артрита и других воспалительных заболеваний, которые порой очень близки по симптомам к артрозу.
Дать более полную картину о здоровье пациента позволит клинический анализ крови, при артрозе который особо не отличается от нормального состояния, однако иногда наблюдаются изменения в скорости оседания красных кровяных телец – эритроцитов (СОЭ). Врачебный анализ, выявивший некоторое повышение значения СОЭ при наличии болевого синдрома, мучающего человека ночами, может свидетельствовать о протекании ревматического процесса, что это скорее артрит, нежели остеоартроз.
Тем не менее, данное исследование крови не может дать четких ответов, есть ли артроз у пациента, но оно отметает другие болезни, сужая круг возможных диагнозов.
Без рентгена нельзя точно поставить диагноз артроз, поскольку является самым важным анализом при этом заболевании. Рентгеновский снимок может выявить деформации костей, наличие остеофитов – костных наростов, возникающих только при артрозе. Он также дает основание для вынесения степени артроза суставов. Рентген проясняет ситуацию с суставной щелью, которая сужается по мере ухудшения здоровья опорно-двигательной системы. Но на снимке не видны деформации хрящевой ткани, либо её истончение и отсутствие на последней стадии, мягкие ткани костей не отображаются, поэтому уточнить диагноз позволит МРТ и КТ.
Магнитные волны помогают врачам подтвердить или опровергнуть предыдущие анализы о наличии артроза. МРТ высвечивает мягкие ткани суставов – мениски, хрящи, связки, суставные капсулы. Совершенствование компьютерной диагностики вывело МРТ на высочайшую степень точности, недоступную рентгенографии.
Параллельно с МРТ можно провести компьютерную томографию, которую называют «улучшенным рентгеном». В КТ применяются такие же Х-лучи, как и в рентгеновском аппарате. Данный анализ при артрозе делает объемные снимки. Компьютерная томография заметно уступает по информативности магнитно-резонансному исследованию. Обычно КТ проводят, если нет возможности провести МРТ: отсутствие аппарата в больнице, наличие кардиостимулятора у пациента.
Ко всему прочему анализу для подтверждения артроза иногда проводят УЗИ суставов. Если рентген не может «просветить» мягкие ткани человека, то ультразвуковое исследование, как и магнитно-резонансное обследование, отображает на мониторе деформационные изменения гиалинового хряща, повреждения менисков, костный матрикс, давая более-менее ясную картину дегенеративно-дистрофических процессов, происходящих в организме пациента. Недостаток данного анализа сводится к тому, что он зачастую субъективен вследствие непрофессионализма врача.
Как бы это ни показалось банальным, но в настоящее время не придумано единственного анализа, который выявит артроз тазобедренных, коленных и прочих суставов. Анализ крови с пальца и вены отсекает схожие по симптоматике болезни. Рентген выявляет шипы-остеофиты, повреждения костей, но не дает всей картины процессов. Для уточнения диагноза требуется провести хотя бы компьютерную томографию, а лучше – магнитно-резонансную вместе с ультразвуковым исследованием.
Деформуючий артроз — це захворювання, при якому відбуваються незворотні зміни в хрящовій тканині суглоба і з часом повністю порушуються його функції та будова. В основі патогенезу лежать різні чинники розладу утворення гіалінового хряща і синовіальної рідини.
Під патологічну дію деформуючого артрозу можуть потрапити будь-які складні рухові системи організму, але найчастіше вражаються тазостегновий, колінний, гомілковостопний, плечовий суглоби, а також хребет, лікті та кисті рук. Пояснюється це тим, що ці зчленування — самі фізично навантажуються.
Деформуючий — означає, що під навантаженнями, через неправильну роботу хряща, край кістки поступово формує навколо себе остеофіти, тим самим повністю видозмінюючись. Як правило, деформуючий артроз розвивається десятиліттями і проявляє себе незначними болями. Наприклад, при ураженні колінного суглоба, суглобова щілина зменшується на 0.3 мм на рік.
У деяких випадках лікарі вимушені констатувати стрімке руйнування хряща, що спостерігається при ерозивному остеоартрозі. Це пов’язано з генетичною неповноцінністю, з менопаузою і сильним ожирінням пацієнта.
У кожному разі, захворювання носить незворотній характер і в підсумку призводить до анкілозу — повної нерухомості суглоба.
Єдиною причиною, яка призводить до деформуючого артрозу ліктьового, тазостегнового, колінного та інших суглобів — є порушення живлення гиалинового (суглобового) хряща. Внаслідок цього він перестає виконувати те, що закладено природою, і нормальна робота всієї рухової системи розбудовується.
Але, причина не виникає нізвідки, існують деякі зовнішні та внутрішні фактори, які сприяють прояву деформуючого артрозу плечового та деяких інших суглобів:
На найперших стадіях деформуючий артроз практично ніяк себе не проявляє, в деяких випадках може бути незначний дискомфорт при русі або поворотах тулуба.
Надалі, при переході хвороби в 2 ступінь, ознаки захворювання дають про себе знати посиленням больових відчуттів навіть при незначному навантаженні, а при останній (третього ступеня), біль не зникає навіть ночами при повному спокої.
До болів приєднується обмежена рухливість, а прогресування хвороби призводить до повної нерухомості в області суглобових поверхонь.
Причини і фактори деформуючого артрозу можуть бути будь-які, але найголовніший і перший симптом — біль. Причому сам хрящ не має ні кровоносних судин, ні нервів, неприємні відчуття і основні симптоми з’являються тільки тоді, коли в патпроцесс залучаються навколишні зчленування і тканини.
На 1 стадії біль виникає тільки при перенавантаження на суглоб і повністю зникає в спокої. Види болів:
При класифікації деформуючого артрозу прийнято розрізняти наступні стадії:
Достовірну інформацію про стан суглобів можна отримати за допомогою МРТ та діагностичної артроскопії. У цьому випадку лікар легко побачить поверхневі зміни, які торкнулися хрящової тканини. УЗД-діагностика доцільна лише при ураженнях великих суглобів — плечового і тазостегнового.
Рентгенологічні дослідження є більш доступними і часто проведеними, однак мінус їх у тому, що на зображенні хряща не видно, тому ускладнення лікар визначає тільки на підставі розміру суглобової щілини, наявності кіст, остеофитоів і оссифікації капсули.
Дієта при деформуючому остеоартрозі і при будь-якій локалізації необхідна, в основному, тільки для коригування ваги, щоб знизити навантаження на суглоби.
При лікуванні будь-якого деформуючого артрозу є спільні принципи, але розташування суглобів вносить в кожен метод свої корективи. Від цього залежить і перебіг процесу, і ймовірність прогнозу. Приміром, інвалідність, найчастіше, «отримують» суглоби кінцівок.
Методи, які застосовні і ефективні в одних випадках, можуть ускладнити напрямок патологічного процесу в інших, тому будь-яке лікування має призначати тільки лікар після повного обстеження.
Деформують зміни в тазостегновому суглобі прийнято називати коксартроз. Діагностуються вони практично в половині випадків всіх захворювань суглобів, і при односторонньому ураженні інвалідність настає в 70%, а при двосторонньому — в 100% випадків.
Основні симптоми по стадіях:
Як лікувати деформуючий артроз ТБС? Перш за все, на ранніх стадіях призначають міорелаксанти замість анальгетиків, тому синдром хвороби виникає внаслідок м’язових спазмів. У прогресуючих випадках призначаються: фізіотерапія, знеболюючі, ЛФК.
На 3 стадії – ефективне лише ендопротезування суглоба.
Гонартроз або деформація в області колінного суглоба, поширений в 30% всіх випадків незапальних захворювань опорно-рухового апарату.
Основні симптоми, що характеризують стадії хвороби:
Лікування при деформуючому артрозі коліна залежить від стадії хвороби, але терапія запального процесу носить першорядне значення. Призначаються стероїдні протизапальні речовини (блокади) і НВПС.
Після зняття набряку можна призначати фізіотерапію і ЛФК. Тривалими курсами призначають хондропротектори.
В останній стадії остеоартроз коліна лікується тільки оперативно.
При зміні гомілковостопного суглобу і його деформації людина зазвичай отримує інвалідність, так як процес практично завжди закінчується анкілозом. Для прогнозу велике значення має больовий синдром, наявність остеофітів і деформації стопи.
Лікування проводиться стандартне, з упором на індивідуальний підбір взуття, масаж і фізіотерапію.
Хірургічне втручання призначається при відсутності позитивної динаміки лікування, використовують артродез, артроскопічну санацію та ендопротезування.
Деформуючий артроз в плечі (омартроз) — рідко приводить до втрати працездатності захворювання, оскільки його локалізація знаходиться в місці, мало піддається навантаженню.
Найчастіше омартроз носить посттравматичний характер без деформацій, але з болями різної інтенсивності. Обмеженість у русі формується поступово.
Терапія здійснюється за стандартною схемою, але перевага віддається консервативної терапії. Оперативне втручання призначають тільки тоді, відбувається зниження якості життя пацієнта.
Деформуючий артроз рук проявляється у вигляді вузликів Гебердена і Бушара, які виникають на бічних поверхнях суглобів. Для захворювання характерні часті синовити з пульсуючими больовими відчуттями і поступове викривлення фаланг пальців.
Закінчується хвороба «неслухняних» пальців, при цьому неможливими стають дрібні дії (порушення тонкої моторики). Лікування стандартне для всіх видів артрозу.
Деформуючий остеоартроз — захворювання, яке вимагає ранньої діагностики та своєчасного лікування, тільки в цьому випадку можливе уповільнення прогресування хвороби. Консервативна терапія на пізніх стадіях неефективна, тому перевага віддається хірургії.
Артроз. Типи артрозу. Причини виникнення і симптоми. Лікування ревматоїдного артрозу.
Артроз (остеоартроз) – дистрофічне захворювання суглобів, пов’язане з повільною дегенерацією і руйнуванням внутрішньосуглобового хряща. З часом з’являється перебудова суглобових кінців кісток, запалення і дегенерація навколосуглобових тканин. Остеоартроз тазостегнових суглобів називають коксартрозом, остеоартроз колінних суглобів називають гонартрозом. Остеоартроз може бути первинним – на фоні вікових та/або біомеханічних змін або вторинним, наприклад, після травми, на фоні цукрового діабету або хвороб щитовидної залози.
Характерні симптоми – біль при навантаженні, що стихає у спокої, обмеження рухливості і хрускіт в суглобі, напруга м’язів в області суглоба, можливо періодична поява припухлості, поступова деформація суглоба. Без правильного лікування схильний до артрозу суглоб не тільки руйнується сам, але і порушує біомеханіку хребта і інших суглобів; звідси грижі міжхребцевих дисків і артроз інших суглобів. Тому лікування у лікаря ревматолога слід почати якомога раніше. На ранніх стадіях артроз можна зупинити.
Артроз колінного суглоба (гонартроз), як правило, протікає декілька легше, ніж коксартроз, і рідше призводить до інвалідності. Частіше за інших хворіють жінки – повні і ті, у кого виражено варикозне розширення вен нижніх кінцівок. При цьому артроз звичайно вражає обидва коліна, але буває, що довгий час болі відчуваються тільки в одному суглобі. Починається захворювання гонартрозом з незначних болів при ходьбі, спуску і підйомі по сходах, іноді біль виникає якщо довго доводиться простояти. При опуханні коліна (синовіті) може порушуватися відтік крові і виникає хворобливість литок. Особливо сильно “крутить” литки ночами. Поступово суглоб деформується, а болі посилюються. Зменшується можливість нормально згинати ногу. При спробі зігнути коліно “до упору” виникає хрускіт і різкий біль в суглобі. Крім того, на третій стадії хвороби пропадає можливість до кінця розігнути, тобто випрямити ногу. Хвора людина весь час ходить на злегка зігнутих ногах. Часто розвивається о-образне викривлення ніг (“ноги колесом”), рідше – х-образні викривлення. Гонартроз часто протікає параллельно з меніскопатією колінних суглобів, яка виражається надривом або утиском менісків. Особливо страждають від цього захворювання професійні спортсмени. Під час невдалого руху відбувається пошкодження меніска, що з часом і призводить до артрозу.
Артрит – запальна хвороба тканин суглобів кінцівок. Характерні симптоми – біль, уранішня скутість, припухлість суглобів, червона і гаряча шкіра в місці припухлості, обмеження рухливості в одному або декількох суглобах, деформація суглобів з часом. Артрит вражає людей будь-якого віку, може бути легким або важким, вражати один суглоб або декілька і включає такі різновиди, як:
Причини виникнення артрита такі ж різноманітні, як і прояви. Вважається, що запальні хвороби суглобів можуть мати наступне походження:
Ревматоїдний артрит (який, не дивлячись на свою назву, не має до ревматизму ніякого відношення) має наступні ознаки (крім вказаних проявів запалення): поразка трьох і більше дрібних суглобів кисті, яка тягнеться більше трьох місяців; у патологічний процес часто залучаються симетричні суглоби обох рук (наприклад обидва перші суглоби вказівних пальців на лівій і правій руках); характерна скутість рухів в уражених суглобах вранці, яка протягом дня поступово проходить. Почавшись з одного суглоба, за відсутності лікування, артрит переходить поступово на інші, залучаючи все більше і більше суглобів рук, роблячи неможливими дрібні рухи. Часто процес може спостерігатися не тільки на руках, але і на суглобах пальців ніг, гомілковостопних суглобах. Крупні суглоби (колінний, тазостегновий, плечовий) практично ніколи не страждають. Крім суглобових порушень ревматоїдний артрит може викликати і серйозні розлади в діяльності внутрішніх органів (судини, нирки, легені і ін.). Тому своєчасно почате лікування надзвичайно важливе в плані профілактики прогресування цього захворювання.
Лікувально-реабілітаційна програма суглобів об’єднує медикаментозне і фізіотерапевтичне лікування, основною метою якого є хондропротективна і судинна терапії, захищаючі хрящі від руйнування. Програма розрахована на лікування артритів, артрозу, артрозо-артритів ревматоїдного, подагричного, травматичного генеза, коксартрозів на 1-2 стадії.
Современная медицина не стоит на месте, новое тысячелетие приносит много открытий и знаний. И порой бывает сложно разобраться в информации, определениях и цифрах. Поэтому неудивительно, что некоторые путают понятия артрита и артроза. Так в чем же разница между артритом и артрозом?
Артритом называют воспалительное заболевание суставов, влекущее дальнейшее поражение всего организма. Воспаление возникает в синовиальной капсуле, начинает распространяться на хрящ, капсулу сустава, сухожилия и сумку. Боль передается от одного сустава к другому, задействуя все большее число локализаций.
Боль в суставе возникает как при артрите, так и при артрозе
Артроз — патология, характеризующая медленным разрушением хряща внутри подвижного сочленения костей и деформацией кости. Как правило, заболевание возникает из-за возрастной дегенерации хрящевых тканей, вследствие которой происходит нарушение нормальной работы сустава, появляется боль, уменьшается объем движений.
Таким образом, артрит характеризуется развитием воспалительного процесса, артроз – деформирующего.
По статистике, артритом заболевают женщины в возрасте 30–40 лет. Он может передаваться генетически.
На начальной стадии заболевание может затронуть один сустав (моноартрит). Полиартритом называют патологию, которая поражает два и более сустава.
Различают несколько видов артрита:
И воспалительная, и дегенеративная природа патологии приводит к нарушению в работе сустава
Современная классификация более 150 видов этой болезни.
Артрозом , как правило , страдают люди зрелого и преклонного возраста ( от 45 лет и выше ). Заболевание бывает первичным (или идиопатическим) и вторичным . Идиопатический характер обусловлен нарушениями восстановительных процессов в хрящевой ткани и не влияет на жизнедеятельность всего организма . Вторичный артроз развивается под действием процессов , происходящих в организме , либо в результате разрушения поверхностей костей , образующих сустав.
Примеры самых частых локализаций артроза:
Как указывалось выше — артрит характеризуется воспалительными процессами, артроз — деформирующими. Несмотря на некоторое сходство, патологии можно различить по ряду признаков, рассмотренных в таблице.
При осмотре пациента и сборе анамнеза важно дифференцировать артрит и артроз
В некоторых случаях врачи отмечают ревматоидный артрит как причину возникновения артроза. Таким образом, иногда причины возникновения артрита являются предпосылками для артроза.
Часто бывает, что артрит и артроз поражают одни и те же суставы. Но у каждой патологии есть определенные признаки, ее характеризующие.
При артрите боль носит пульсирующий характер, при артрозе — ноющий
При артрите боль возникает, как правило, ночью. Одним из признаков начала воспалительного процесса является внезапность и пульсирующий характер боли, возникающей без видимой причины. Она может начаться резко (острый артрит) или развиваться постепенно (хронический артрит). Утром больной может ощутить скованность конечностей, которая проходит в первые часы пробуждения. При развитии болезни человек может отмечать набухание сустава, обусловленное отеком мягких тканей. Для симптомов характерна миграция: через несколько дней проявления заболевания можно обнаружить в другой локализации.
Среди общих симптомов выделяют небольшое повышение температуры тела, озноб, потливость. Важным признаком также считается купирование боли и других проявлений во время активного движения и физической работы.
Лечение артроза отличается от такового при артрите из-за причин, запускающих развитие патологии
При артрозе боль появляется во время движения и при нагрузке на сустав. В состоянии покоя и удобной фиксации боль в нем постепенно угасает. Иногда при движении слышен характерный хруст. Чаще этот симптом возникает на ранних стадиях развития болезни. В запущенных случаях объем движений сокращается.
На рентгенограмме хорошо визуализируются наросты — остеофиты, которые приводят к деформации суставных поверхностей костей.
Для уточнения и подтверждения диагноза, а также для определения тяжести течения ревматоидного артрита обычно назначают следующие исследования:
рентген кистей и стоп, анализ крови из пальца (клинический анализ крови) + анализ крови из вены (на ревмопробы).
Обычно в развернутой фазе ревматоидного артрита на рентгене четко видны специфические признаки болезни: в лучезапястных суставах происходит "расплавление" суставных щелей, то есть уменьшение расстояния и стирание границ между мелкими сочленяющимися костями запястья. А в пальцах рук и ног появляются "узуры", то есть возникают эрозии косточек в области пястно-фаланговых и плюснефаланговых суставов. Это очень характерный для данной болезни признак.
В самых тяжелых случаях мы можем увидеть на рентгене сращение костей сустава между собой. Такое сращение называется "анкилоз". При анкилозе подвижность сустава практически отсутствует.
В анализе крови, взятой из пальца , при ревматоидном артрите мы обычно обнаруживаем повышение СОЭ (РОЭ) выше 20-25 мм/час, при активном ревматоидном процессе — даже выше 40 мм/час. Этот признак указывает на наличие в организме воспалительного процесса. Однако обращаю ваше внимание, что СОЭ (РОЭ) может быть повышено при любых воспалениях, а отнюдь не только при ревматоидном процессе.
СОЭ (РОЭ) — скорость (реакция) оседания эритроцитов является важным показателем воспаления в организме. Если кровь человека поместить в стеклянную трубочку и закрепить ее в вертикальном положении, то эритроциты, которые составляют основную массу клеток крови, будут оседать, оставляя вверху столбик прозрачной жидкости. У здорового человека эритроциты оседают медленно. А развитие воспаления сопровождается увеличением скорости оседания. Это связано с изменением белкового состава крови.
До настоящего времени СОЭ остается самым надежным из лабораторных показателей степени воспаления. В дополнение к СОЭ часто определяют несколько биохимических параметров, отражающих активность заболевания (С-реактивный белок, фибриноген, серомукоид). Вместе они позволяют дать более достоверную оценку состояния больного. Перечисленные тесты используются практически при всех воспалительных ревматических заболеваниях.
В анализе крови, взятой из вены , мы часто выявляем при ревматоидном артрите повышение перечисленных "маркеров воспаления": повышение уровней С-реактивного белка, серомукоида, фибриногена, иммуноглобулинов, и т.д.
"Маркеры воспаления", как и СОЭ, тоже указывают на наличие воспаления. В том числе, возможно, и ревматоидного. Но повышение их уровня опять-таки не позволяет гарантированно подтвердить диагноз ревматоидного артрита, ведь "маркеры воспаления" реагируют и на другие воспалительные болезни суставов. То есть всё это — неспецифические признаки, позволяющие лишь сузить круг диагностического поиска.
Специфическим признаком ревматоидного артрита принято считать обнаружение в крови ревматоидного фактора. Обнаружив ревматоидный фактор, многие врачи сразу, без всяких сомнений, ставят пациенту диагноз "ревматоидный артрит". И забывают при этом одно обстоятельство: ревматоидный фактор встречается в крови и при других заболеваниях. Он даже обнаруживается в крови полностью здоровых людей (примерно у 5-7% здоровых людей). Следовательно, данный признак не может быть абсолютно достоверным. Так же, как и его отсутствие: у половины больных ревматоидным артритом ревматоидный фактор не обнаруживается.
Следовательно, ревматоидный фактор является важным, но все-таки всего лишь дополнительным признаком болезни. А диагноз устанавливается только по совокупности всех клинических симптомов и изменений на рентгенограмме суставов, дополняемых целым рядом показателей из анализов крови.
Статья доктора Евдокименко© для книги «Артрит», опубликована в 2003 году.
Как лечить болезни суставов в домашних условиях. Боли в суставах ног знакомы многим из нас. Ранее считалось, что заболевания опорно-двигательного аппарата – удел пожилых людей, однако в последние годы наблюдается стремительное “омоложение” таких недугов. И сегодня подобные проблемы есть у каждого второго – третьего человека в мире.
Лікування артриту народними методами. Артрит – запальне і запально-дистрофічне захворювання суглобів. Причини захворювання — остеоартрити з’являються в результаті структурних змін в хребетних і колінних хрящах і суглобах унаслідок великого навантаження. Ревматоїдні артрити – результат запалення хрящів суглобів в результаті інфекції (туберкульоз, бруцельоз), обмінні порушення (наприклад, при подагрі), травми.
Лечение седалищного нерва народными средствами. Седалищный нерв по своим размерам считается самым большим в человеческом организме. Он начинается в поясничном отделении позвоночника, опускается по ноге вниз, разделяясь на меньшие нервы. Невралгия седалищного нерва вызывает сильнейшие боли в ногах и пояснице.
Боли в спине и суставах — народное лечение. Боли в спине и пояснице – распространенная проблема людей молодых и в возрасте. Согласно статистике, к врачам с такой жалобой обращается не меньше пациентов, нежели с гриппом либо простудой. Все потому, что существует большой перечень причин, провоцирующих возникновение столь неприятной проблемы.
Диета при заболеваниях суставов. Заболевания суставов впервые начинают беспокоить человека в среднем после 45-50 лет, когда в суставах скапливается много шлаков, хрящевая ткань уже не такая прочная. Как уверяют народные целители, после проведения курсов чистки, суставы становятся подвижными, эластичными, исчезает дискомфорт и болезненность при движении.
Лікування ревматизму народними методами. Ревматизм – хронічне захворювання, що характеризується ураженням сполучної тканини з переважним залученням до цього процесу серцево-судинної системи і суглобів. Основна причина ревматизму – наявність шлаків в крові в результаті неправильного харчування. Походження ревматизму також може бути викликане стрептококовими інфекціями (ангіна, скарлатина, фарингіт) і генетичною схильністю організму. При переохолодженні хвороба загострюється.
Радикуліт — лікування в домашніх умовах. Радикуліт — одне з найпоширеніших захворювань периферичної нервової системи. При цій хворобі вражаються пучки нервових волокон, що відходять від спинного мозку. Найчастіша причина радикуліту — остеохондроз. У місцях з’єднання хребців із зміненими дисками відкладаються солі, що викликають розростання кісток.
Как лечить больные суставы народными средствами. Больные суставы , к сожалению, достаточно распространенный недуг на сегодняшний день, который с возрастом все чаще дает о себе знать. Чаще всего встречаются — боль в коленном суставе, боль в тазобедренном суставе, боль в плечевом суставе, боль в локтевом суставе. Боль в суставах бывает острой или хронической.
Очищение организма от солей. Во время жизнедеятельности наш организм скапливает неорганические отложения солей в тканях, суставах и кровеносном русле. Отложение солей являлется одной из главных причин заболеваний почек, суставов, печени и желчевыводящих путей, а также общего ухудшения самочувствия и внешнего вида. Это ведет к ухудшению здоровья, к изменениям в суставах, сосудах.
Лікування остеохондрозу народними методами. Остеохондроз — захворювання, при якому вражаються хрящові і в пізніших стадіях, — кісткові елементи хребта. З віком міжхребетні диски втрачають рідину і стають менш рухомими і гнучкими, що негативно відбивається на функції хребта. Остеохондроз — це ураження хрящів міжхребетного диска, які викликають біль. Класифікується остеохондроз по місцю виникнення на грудний, шийний і поперековий.
Народне лікування артрозу суглобів. Артроз — захворювання суглобів кісток, причиною якого є ураження хрящової тканини суглобових поверхонь, яке може виникнути або в результаті травми, або запалення. Причинами артрозу служать зайва вага, навантаження на суглоб, травми, інфекції, алергічні реакції. Вражатися можуть самі різні суглоби — від найдрібніших до міжхребцевих дисків, але переважно вражаються великі — тазостегнові, колінні, гомілковостопні. Як і артрити, артроз може бути первинним і вторинним.
Біль в суглобах — лікування народними методами. Захворювання суглобів , зв’язок і м’язів назване загальним поняттям — ревматичні захворювання. Ця хвороба може виявлятися різними способами. Найбільш часті: артроз (зміна суглобів), артрит (запалення суглобів), ревматизм, подагра, мязевий ревматизм. При артрозі найчастіше мова йде про зношенняі суглобів, викликаному віком, при якому суглоби злегка опухають і при напрузі болять. Відновлення зношених суглобів неможливе. При хворобі, що продовжується, відбувається деформация суглобів, значне обмеження рухливості і постійні болі.
Лікування остеопорозу народними засобами. Остеопороз характеризується зниженням міцності кісток. Настанню захворювання можна запобігти, якщо дотримувати заходи профілактики остеопорозу. Остеопороз — різновид артрозу, що характеризується атрофією, розрідженням кісткової тканини. Всупереч думці, що склалася, про те, що до остеопорозу схильні люди літнього віку, це не так.
Подагра — лікування народними засобами. Подагра – хронічне захворювання, що характеризується порушенням пуринового обміну, що супроводжується підвищенням рівня сечової кислоти в крові, відкладенням сечокислого натрію в хрящах суглобів і інших тканинах. У типових випадках подагри спостерігаються напади гострого артриту. Хворіють на подагру переважно чоловіки (85-90%) гіперстенічної будови у віці 30-50 років.
Суставы человека представляют собой целостный орган, без которого невозможно полноценно осуществлять движения. Они не только позволяют нам передвигаться, бегать, сидеть, но и принимают важное участие в опорной функции.
Заболеваемость артритом составляет более 2%, а артрозом — около 10%. Чаще встречается гонартроз — патология коленного сустава. В возрасте после 70-75 лет артрозами болеет практически каждый второй человек.
Артриты распознаются реже, чем артрозы. Лечение данных заболеваний тоже имеет свои особенности.
Остеоартроз (артроз) относится к дегенеративно-дистрофической патологии, которая ведет к разрушению хрящевой ткани. Основой развития патологического процесса считают повреждение суставной ткани и последующем развитием воспаления. Клиническая картина начинается с болевого синдрома при ходьбе, беге, любой другой физической работе. В процессе прогрессирования может наступить полное обездвиживание.
Слева здоровая поверхность сустава, справа пораженная артрозом.
Артрит – это собирательный термин, характеризующийся поражением суставных поверхностей. Отличается острым течением и хронической формой, часто одновременно поражаются несколько суставов. В самом начале развития болезни симптоматика не четкая, боли появляются после длительной физической нагрузки, далее, по мере прогрессирования, болевой синдром нарастает и начинает беспокоить уже в состоянии покоя. В месте поражения появляется отечность, покраснение, скованность по утрам.
Название говорит само за себя – это суставной воспалительный процесс. Его частыми причинами являются травмирование и перенесенные инфекции — гнойная ангина, сифилис, корь и другое.
Важно: выраженная боль при артрите характерна не только при движении, но и в покое. Может носить хроническую форму, обостряясь несколько раз в год, к примеру, после переохлаждения.
Хроническая форма развивается при отсутствии медикаментозного лечения, может грозить присоединением деформирующего остеоартроза и инвалидностью.
Патология частая, особенно у пожилых людей. Сопровождается развитием воспалительного патологического процесса с последующим дегенеративным изменением сустава и потерей его подвижности.
Артроз в динамике.
Артроз одинаково поражает мужчин и женщин. Различают две формы — первичную и вторичную. Первичная возникает без видимой причины, обнаружить патологию можно и в здоровом суставе. Развивается на фоне повышенной физической нагрузки. Причиной вторичных форм являются травмы различной этиологии и воспаление.
Первичные изменения начинаются с нарушения обмена веществ в самой структуре хряща. Со временем он теряет эластичность и обезвоживается. В суставе, с целью повышения его прочности, начинают разрастаться остеофиты — костные наросты. Так сустав пытается стать крепче. В итоге, суставное соединение деформируется, меняется его форма.
Артроз или остеоартроз — патологический медленно прогрессирующий процесс. При отсутствии лечения неизбежно приводит к утрате функции. Болезнь развивается исподволь, незаметно. Несмотря на значительные изменения, хрящ еще долго продолжает выполнять свою роль в полном объеме.
Основной артрита является наличие воспаления, на фоне различной этиологии. Артроз, в свою очередь, возникает как следствие обменных нарушений, по разным причинам.
Когда причиной стала инфекция, назначаются противобактериальные средства, правильно подобранная схема позволит быстро и эффективно устранить патологический процесс. Задача противовоспалительной терапии — снять отечность, купировать болевой синдром. Здесь уместны лекарства для перорального приема и местного действия — Диклофенак, Ортофен. Приостановить разрушение хряща помогут хондропротекторы Артрон, Хондроитин.
Во время стойкой ремиссии назначается ЛФК, комплекс лечебной гимнастики и процедуры физиотерапии — магнитолечение, аппликации, электрофорез.
На начальной стадии вполне можно справиться без медикаментозного воздействия. Оно будет заключаться в соблюдении диеты — исключении алкоголя, жареной пищи, острой, слишком соленой. Помимо этого, необходимо соблюдать режим отдыха, физическая нагрузка на больные суставы должна быть минимальной. Хорошим дополнением станет физиолечение, к примеру, аппликации с лекарствами местного действия или грязевые ванны.
Что касается использования аптечных лекарств, то для терапии артроза подбираются средства симптоматического действия — обезболивающие и противовоспалительные, а также хондропротекторы, цель которых — уменьшать разрушительное воздействие на сустав, максимум сохранить хрящевую ткань.
Как дополнение можно использовать методы народной медицины. В самых крайних случаях, когда пациент прошел длительное лечение без нужного эффекта, назначается хирургическое вмешательство. Наиболее распространенным оперативным способом является артропластика. Операция, позволяющая полностью ликвидировать патологию путем замещения сустава имплантатом, частично или полностью.
Цель артропластики — восстановить функцию и устранить боль. Может проводиться частичная резекция с удалением только разрушенной части и установки специальной ортопедической конструкции. Также может проводиться полное замещение — на место разрушенного сустава устанавливается имплантат. Операция второго типа чаще рекомендуется пациентам после 50 лет.
Терапия предполагает применение мазей или гелей. Они являются вспомогательными средствами и усиливают действие других лекарств. К ним относят:
Уколы назначаются в период обострения болезни и при отсутствии выраженного эффекта от перорального или местного применения средств. Наиболее популярные следующие:
Важно! Препарат не вводится внутривенно, это может привести к летальному исходу.
Действующее вещество бетаметазон, в одной ампуле две его формы — быстро действующая (сутки) и длительного действия (несколько месяцев). После введения, уже спустя 15-20 минут, ощутимо выраженное устранение симптоматики.
В 90% случаев препарат имеет положительные отзывы, больные не наблюдали развития побочных эффектов, а устранение боли было длительным и качественным.
Артроз и артрит способны разрушать суставные поверхности и ухудшать качество жизни человека. В этом они похожи. Но, вместе с тем, они имеют свое клиническое проявление и различный подход в лечении.
В первом случае, цель терапевтического воздействия заключается в сохранении суставного сочленения, для второй — ликвидация воспаления и инфекции. Также в обоих случаях важно восстановить питание хрящевой ткани, тем самым, улучшить обменные процессы и повысить двигательную активность.
Перелом наружной лодыжки без смещения когда можно наступать на ногу
Лечить артроз суставов пальцев